Powered By Blogger

вівторок, 5 вересня 2017 р.

Історія Сахнівщинської сільської бібліотеки-філії №20


         Багато  років гостинно зустрічає своїх відвідувачів сільська книгозбірня.
Історія створення бібліотеки в селі Сахнівщина сягає у далекі  20 роки ХХ ст.  Саме тоді було проголошено гасло «Працювати і вчитися» і  в  Сахнівщині було відкрито лікнеп – школу з ліквідації неписьменності для дорослих. Вчителями у  лікнепі  були вчителі місцевої  школи та письменні громадяни села.
Лікнеп почав працювати з зими 1924 року. Працювали там  Тютюнник Петро Федотович, Кіяшко Марія Ксенофонтівна, Баштанник Михайло Петрович.
    У 1923-1924 навчальному році в селі діяла Просвіта. її головою був Гуржій Михайло Михайлович. Члени Просвіти організували хор, бібліотеку,  ставили в сільському клубі вистави,  виступали з концертами в Іванівці, Григорівці.
У Манилівці (тепер – частина села Сахнівщина) теж діяв осередок Просвіти, яким керував Мирошниченко Федір Андрійович – вчитель, загинув у Великій Вітчизняній війні.
У 1926 році працювали десятихатки з ліквідації неписьменності. Вечорами при світлі каганців молоді дівчата і хлопці вчилися читати й писати. Навчанням керували 2 сахнівщинські вчителі (чоловіки). За спогадами колишньої вчительки математики, завуча Сахнівщинської школи Вірко (Дузенко) Ніни Петрівни, взимку 1927 року на ці заняття ходили її батьки, вже будучи одруженими. Мама Ніни Петрівни розповідала, що, крім читання, письма і початків арифметики, ще проводилися заняття з політграмоти і співів. Загалом у Манилівці курси з ліквідації неписьменності пройшло більше 20 осіб.
Про боротьбу з неписьменністю в нашому селі свідчить документ №162.
Із    протоколу    засідання    Іванівської    сільради, Машівського         району,         про         ліквідацію неписьменності.
8 листопада 1925 року.
Слухали:   двотижневик  ліквідації  неписьменності. Доповідь -зав. лікнепом тов. Павловської. Ухвалили:     шануючи     пам'ять     В.І. Леніна     та виконуючи його заповіт у справі виконання його заклику - «До десятих роковин Жовтневої революції-жодного неписьменного».
 Засідання ухвалює:
-       прикріпити всіх неписьменних до лікнепу;
-       широко популяризувати   вищезазначене   число;
-       посилити роботу по ліквідації неписьменності.
Ідучи поруч з радянською   владою   та  Комуністичною   партією, відкриваючи   неписьменним   широкий   шлях   до освіти.
Хай живе освіта!  Згинь темрява – ворог працюючого люду!
Засідання закінчено співом «Інтернаціоналу» всією аудиторією.
Голова засідання                       (підпис).
Секретар                                   (підпис).
(Архів Полтавського обкому КП України Ф50, оп І, с.105, арх.54-55. «Завірена копія»).
 Саме тоді (за свідченням очевидців) в селі почали організовувати роботу хати – читальні. Вона розміщувалася  в будинку (біля центру, старе приміщення школи). Тут навчалися грамоти дорослі   і читали художню літературу вчителі  для дорослого населення. Фонд бібліотеки на той час складав понад  75 книг, брошур, газет, журналів. Були тут і твори класиків української літератури: Б. Грінченка, М. Кропивницького, М. Старицького.
Коли організовувались колгоспи, а їх на території села було 6 (1928 – 1930 р.р.), то в конторі кожного колгоспу було відведено кімнату для бібліотеки, а книги видавали працівники контори  по сумісництву. В роки   війни роботу колгоспних бібліотек було призупинено,   багато літератури знищено.
Проте відразу після війни почалася робота по відродженню бібліотеки, організовувався збір книг у населення. І  знову почала працювати  в селі  бібліотека. На жаль,  ми не знаємо ім’я завідуючої  бібліотеки.  Для читачів в той період проводились голосні читки, організовувались книжкові виставки, оформлялись бібліотечні плакати.  
В   ?  році на посаду завідуючої Сахнівщинської  сільської бібліотеки  було призначено Віру Калюжні.  Наполегливою працею, високим професіоналізмом швидко здобула заслужене визнання не тільки серед читачів бібліотеки, а й серед усіх жителів села.  Але у 1961 році Віра Калюжна виїхала із села  і завідуючою призначено  Дудник Ніну Якимівну. Вона працювала на цій посаді 8 років – до 1969 року.
За словами Ніни Якимівни, на той час окремого приміщення бібліотеки не було. Весь бібліотечний фонд знаходився у пристосованій кімнаті  у приміщенні Сахнівщинської сільської ради.
У 1969 році  було зведено сільський Будинок культури, де  виділено  дві  кімнати   для бібліотеки.  Це дало  можливість організовувати роботу  читального залу, абонементу та вільний доступ до книжкового фонду.
З 1969 по 1972 р. р. завідуючою Сахнівщинської бібліотеки була Ткач Наталія Яківна. Через сімейні обставини  Наталія Яківна виїхала із Сахнівщини у Машівку, де і працює всі ці роки  бібліотекарем у РЦБ.
Недовго працював у сільській бібліотеці (з 1972 по 1973 р. р.) Запорожець Леонід Федорович.
З 11 жовтня 1973 року  на бібліотечну ниву прийшла працювати молодий спеціаліст   Штонда Тамара Олександрівна.,  жителька села Абрамівка. Тут юна дівчина прижилася, вийшла заміж і Сахнівщина  стала для неї другою батьківщиною.
До бібліотеки почала приходити молодь: послухати радіопередачі, пограти в шахи, шашки, почитати газети, журнали, книжки. З пакунком книг і брошур  Штонда Т.О.  ходила в поле, на тваринницькі ферми, в майстерні. Вона збирала людей і читала їм газетні та журнальні статті, уривки з художніх творів. Для покращення обслуговування читачів безпосередньо  на виробництві відкривались пункти видачі книг.Так були створені  пересувні бібліотечки. Вони з’явились на тваринницькій фермі, в городній і тракторній бригадах. Книгоношенням  також обслуговувалися  люди похилого віку, інваліди і ветерани.
Зростало коло інтересів колгоспників. Крім політичної, спеціальної, сільськогосподарської літератури, вони знайомляться з науковими і художніми творами.  Зав. бібліотекою добре знала всіх читачів, їх прагнення, смаки, нахили. Це допомагало їй рекомендувати колгоспникам потрібну літературу. За допомогою активу проводилися читацькі конференції, вечори запитань і відповідей, масові та індивідуальні бесіди, обговорення книг та оформлялись книжкові  виставки. Тамара Олександрівна  добре орієнтувалась у бібліотечному фонді. Систематичне читання допомагало їй складати  списки рекомендованої і щойно отриманої  літератури з короткою анотацією.
Зважаючи на об’ємну територію сільської ради  та велику кількість жителів, у   селі   Петрівка була  відкрита філія Сахнівщинської  бібліотеки, куди передано 1 тисячу  книг.
У 1982  році при Сахнівщинській бібліотеці створюється кімната юного читача. Піонери і школярі села залюбки приходили  сюди і вибирали собі книги,   проводили ремонт книг, брали  участь в обробці книг, чергували, влаштовували  дитячі ранки. Кімната юного читача стала улюбленим місцем відпочинку дітвори, центром цікавих диспутів і пропаганди дитячої книги.
  Покращилася матеріальна база бібліотеки. Держава виділяє все більше коштів на поповнення фондів бібліотеки, ремонти,  придбання меблів.  Книжковий фонд  сільської бібліотеки в  1973  році  налічував більше 11 тисяч примірників літератури.  Важливу роль у житті бібліотеки  відігравав колгосп «Росія».  Коштів, які надходили   на рахунок бібліотеки, вистачало на підписку 50 періодичних видань.
 Підвищується роль бібліотеки  в духовному  житті населення. Кількість читачів зросла до  600 осіб.     
Але вже у  роки перебудови (1985-1990) значно знизилися темпи зміцнення матеріально-технічної бази бібліотеки.  Зменшилися надходження літератури до бібліотеки на 20-30 відсотків. В зв’язку з недостатнім фінансуванням було  відключено  телефонний  зв’язок у бібліотеці.
На початку 90-х років  ХХ ст. становище бібліотеки було дуже важким. Бібліотекр працювала на 0,01 ставки. Місяцями перебувала  у відпустці за власний рахунок. Книжковий фонд бібліотеки за 10 років не поповнився жодним примірником. Але, незважаючи на  страшні проблеми,  бібліотека залишалася   інформаційним, культурно-просвітницьким, дозвільним центром на селі, осередком  збереження національної культури, народних традицій, звичаїв, центром спілкування сельчан. 
         Сьогодні до послуг мешканців села бібліотека з книжковим фондом 5300 примірників книг.  Щорічно послугами бібліотеки користується понад 400 читачів,  їм видається більше  4000 книг.   Працює бібліотека, виходячи з особистих, соціальних та життєвих потреб мешканців села в інформації, спілкуванні, забезпеченні громадянських прав.
       Читачам приємно відвідувати бібліотеку, адже тут панує дружня атмосфера, все чітко налагоджено, на своєму  місці, і, водночас, просто, доступно, красиво і зручно.
        Завідувачка бібліотекою надає можливість відвідувачам спілкуватися у вільний час, задовольняти свої інтереси та уподобання, зустрітися з улюбленими героями книг, побувати на цікавому заході. Тому завжди людно в бібліотеці. Адже без бібліотеки й бібліотекара не проводяться жодні заходи в селі, чи то мітинг, чи фольклорне свято, вшанування земляків або інші. Тут панує приязнь і душевний затишок, доброзичливість і взаєморозуміння. Органічне входження в життя громади села, внесок у виховання дітей і молоді, роль у створенні культурного середовища, підтримка інвалідів та інших соціально незахищених верств населення - все це чинники, які зробили   бібліотеку важливою складовою соціуму села. 
Бібліотека здійснює роботу через надання індивідуальної та групової інформації, через проведення масових заходів, годин інформації, експрес-новин, уроків-повідомлень, ігрових уроків.   Літературні вечори, вікторини,  читацькі конкурси, уроки пам'яті, вечори історичних портретів - це далеко не повний перелік заходів, що організовує бібліотека для своїх читачів. Експозиції книг, виставки-вернісажі пропонують читачам найцікавіші видання різноманітної тематики.  Організовуючи книжкові виставки, бібліотека реалізує такі завдання і мету: · розкриває та популяризує свій фонд; · інформує про подію та знайомить з чимось новим; · викликає інтерес читачів до літератури різної тематики; · формує позитивний імідж: бібліотеки; · сприяє різноманітному дозвіллю.
Використовуються наступні форми роботи:● книжково-ілюстративні виставки: „Здоров'я людей похилого віку", „Соціальний захист людей похилого віку", „Для тих, хто полюбляє сад", „Допоможи собі сам";● літературно-музичні вечори „Вечір спілкування", „Вечір народної пісні"● інформаційні години: „Старіння, активне довголіття і ліки", „Як правильно збирати лікарські трави", „Вітаміни на рік", „Запах зілля з бабусиних долонь".
        Оформлено книжкові виставки та тематичні полички: "День Соборності України", "Рідний край, де ми живем Україною  зовем!", "Куточок народознавства", "Живі у пам'яті народній", "Кімната казок", "Календар знаменних та пам'ятних дат", та інші.
                 У 2011 році Сахнівщинська сільська  бібліотека – філіал № 20  взяла участь у конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках програми «Бібліоміст», перемогли і одержали 2 комп’ютери.  У листопаді 2012  року  при бібліотеці  було відкрито Інтернет – пункт для вільного доступу до мережі Інтернет.   За кошти   ТОВ «Приват – Агро –Альянс» придбано принтер та сканер.
      До Дня проведення безпечного Інтернету було проведено  урок – навігацію «Принади та небезпеки всесвітньої павутини», де відбулося знайомство юних користувачів з безпекою поведінки в інтернеті та залучення їх до участі у вікторині  «Онляндія-безпечна веб-країна».   
       Інформаційні ресурси Інтернету широко використовуються в роботі бібліотеки при підготовці чисельних масових заходів.  Проведення таких бібліотечних заходів сприяє збільшенню поінформованості користувачів щодо актуальних проблем сьогодення.
        Цьогоріч  планується провести  акцію «Канікули з Інтернетом».
В рамках даної акції :
  екскурсія «Цікаві сторінки в Інтернеті»
  бліц-знайомство «Імперія Інформації»
  екскурсія     «Варто знати».
    В Інтернет-центрі   відбуваються екскурсії, день відкритих дверей тощо. Результатом їх проведення є розширення кола користувачів Інтернет-центру та популяризації його діяльності серед громадськості  села.
         Таким чином, можна констатувати, що Інтернет-центр   працює на   підвищення престижу бібліотеки як єдиного гаранту конституційного права кожного на вільний доступ до інформації.
                20 березня 2015 року у селі Сахнівщина на базі сільської бібліотеки відбулися громадські слухання  «Думка громади про бібліотеку» у формі круглого столу. Метою громадських слухань було надання членам територіальної громади села  інформації про роботу   бібліотеки,   перспектив  її розвитку, а також створення умов для ведення діалогу «бібліотека – громада» щодо проблем життєдіяльності  бібліотеки.
     Бібліотекар  Штонда Т.О.,   розповіла про  мету проведення громадських слухань у книгозбірні та проінформувала про діяльність бібліотеки: просвітницьку роботу, участь у сільських святах, дружні зв'язки з односельцями, які дарують   книги у бібліотеку, приймають участь у соціокультурних заходах.
       Саме небайдужість до своєї справи, любов до професії, вміння знаходити спільну мову з людьми різного віку і різних спеціальностей допомогли завідувачці бібліотекою-філією Штонді Тамарі Олександрівні зробити бібліотеку інформаційним центром громади і початковим пунктом пошуку  інформації  із всесвітньої мережі Інтернет.
        На даний час  потребують вирішення питання поліпшення матеріально-технічної бази: оновлення бібліотечних фондів, створення комфортних умов для користувачів, забезпечення сільської книгозбірні новітніми технологіями, належним бібліотечним обладнанням.